Як дурять нашого брата 

"Отъем или увод денег варьируется в зависимости от обстоятельств. У меня лично есть четыреста сравнительно честных способов отъема."   

                                               Остап Бендер

       Свої перші рослини я придбала в 2004 році, коли в нас з'явилася невеличка ділянка біля Львова і дало про себе знати моє селянське походження. З того часу я дечого навчилася, зібрала велику колекцію рослин, знайшла можливість отримувати насіння і посадковий матеріал майже зі всього світу, тільки з Африки і Антарктиди мені поки що нічого не присилали. І, найголовніше, - я познайомилася і спілкуюся із незвичайними людьми - українськими селекціонерами та власниками унікальних колекцій рослин. 

    А ще маю великий досвід спілкувааня з квітковими аферистами, яким добровільно віддаю свої гроші. Я трошки знаю біологію, зокрема, ботаніку, можу запросто відрізнити корінь від кореневища, односім'ядольну рослину від двосім'ядольної, а кущ від ліани. Але мене все одно періодично дурять. Садові центри та інтернет-магазини, які висилають пересорт або неякісний посадковий матеріал, насіннєві магазини, продавці на ринку і навіть приватні колекціонери. Спробую поділитися своїм гірким досвідом і підозрюю, що кількість обдурених покупців рослин не обмежується тільки мною.

САДОВІ ЦЕНТРИ, ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИНИ

       Погодьтеся, зараз ми не маємо проблем з придбанням рослин, були б гроші і місце на грядці. Я завжди кажу - якщо рослина існує в природі, то її можна купити, треба тільки пошукати. Завдяки інтернету ми можемо, не виходячи з дому,  знайти рослину в будь-якій точці Землі, оперативно зв'язатися з продавцем, замовити і оплатити рахунок. Інша справа - скільки це буде коштувати і скільки часу займе транспортування рослин. 

 

       Років 10-15 тому для багатьох з нас єдиною можливістю отримати такі жадані рослини були кілька компаній, які розсилали нам яскраві безкоштовні або платні каталоги. Полиставши їх, серце завмирало, а рука так і тягнулася до листка і ручки, ціна вже не мала значення. Пам'ятаєте, з яким нетерпінням ми чекали посилки з рослинами? І який гарний і добірний був посадковий матеріал? А потім щось сталося. Спочатку замість замовленого мною лілейника 'Pink Puff' (Sharp, 1987) я отримала значно давніший і дешевший сорт 'Catherine Woodbery' (Childs, 1967). Тоді я вперше дізналася, що є такий термін - "пересорт". Потім посилку з георгінами прийшла в липні (!), я не осмілилася повернути ці рослини і все оплатила, але вирішила більше не користуватися послугами цієї компанії. До речі, їх каталоги до цього часу приходять на мою стару львівську адресу. 

 

       Інша відома фірма на початку, як мені здавалося, дуже трепетно ставилася до замовників, рослини приходили вчасно, якісні і живі. А які в них були цибулини лілій! Великі і здорові, зацвітали в той же рік. Та через кілька років відбулися дивні зміни - замість однієї замовленої рослини конкретного сорту чомусь в рахунку з'являлися дві і мене переконували, що це я сама замовила дві одиниці цього сорту. Потім почали приходити гнилі або сухі цибулини лілій, з'явився пересорт. Я зацікавилася неборідковими ірисами, замовила в них і отримала кілька сортів сибірських і мечевидних ірисів. Пакети були підписані відповідно до замовлення, кілька з них не вижили, інші ж зацвіли через два роки і виявилося, що у всіх пакетах був Іris sanguinea. Цікавий вид, але не за такі гроші і в не такій кількості. 

 

     Окремо слід сказати про лілейники (гемерокаліси). Бум на ці рослини почався відносно недавно, ще років з десять тому в Україні було дуже мало квітникарів, які могли б похвалитися хорошою колекцією лілейників, тому придбати їх в приватних осіб було складно. Але якщо є попит, то з'являється і пропозиція, цю нішу заповнили поставщики рослин з Голландії. І поперла на наші клумби вишукана меристема, яка після цвітіння часто виявлялася звичайним жовтим лілейником, в гіршому випадку це був повний непотріб. Скільки таких жовтих лілейників вже пройшло через мої клумби!

Після кількох таких випадків я почала писати і телефонувати до продавців. По нашій переписці можна публікувати окрему статтю, ось тільки невеличкий витяг з нашого листування:

Я:"...З шести отриманих мною лілейників зацвіли чотири, три з них пересорт, причому дуже примітивний. Я з радістю поверну Вам ці рослини і хочу отримати грошову компенсацію."

Відповідь: "Вы сами прекрасно понимаете, что если по любому звонку будут делаться возмещения, то тогда в любой компании нужно закрывать любой бизнес, так как есть очень много абсолютно не корректных обращений, основанных на не знании природы растений, их внешнего вида в разные периоды, стандартов качества, есть люди, которые первый год занимаются садом, у которых нет практических навыков правильно определить соответствие сорту.

       Если вы говорите, что из четырех лилейников три не соответствует сортности - то такой факт выходит за рамки среднестатистического отклонения (в редких случаях может быть 1 отклонение в сортности растения на 150 шт поставляемых растений этого сорта) и будет изучен по присланных вами фото с особым контролем."

Я: "...навыков правильно определить соответствие сорту" в мене є достатньо, осмілюся припустити, що не менше, ніж в будь-якого з Ваших працівників. А "знания природы растений, их внешнего вида в разные периоды" зовсім не потрібно, щоб побачити, що в період цвітіння квітка не відповідає сортності. Я чудово розумію, що в перший рік після посадки лілейників розміри квітки можуть не бути великими, гофрованість проявляєься в меншій мірі, але червоне забарвлення пелюсток ніколи не стане білим! Я не перший рік займаюся вирощуванням квітів, зокрема лілейників, тому знайома і з їх агротехнікою, і з їх фізіологією в різні періоди життєвого циклу... Ви кажете, що " такой факт выходит за рамки среднестатистического отклонения"? Ретельніше треба підбирати фірми, з якими співпрацюєте."

Відповідь: "Все рекламации во всех компаниях в рамках правового поля Украины рассматриваются ТОЛЬКО после подачи письменной рекламации. Пришлите, пожалуйста, вашу рекламацию и ваши фото (не уменьшенные) на ваш взгляд не соответствующих сорту лилейников."

    Чим це все закінчилося? Нічим. Виявилося, що крім фотографій, потрібно пред'явити квитанцію про отримання рослин, якої в мене не збереглося, адже минув майже рік. Лілейники ростуть, бажання замовляти рослини на цій чи будь-якій іншій фірмі пропало. 

   Задля справедливості мушу відмітити, що випадок з пересортом півоній від іншої відомої фірми завершився хеппі ендом. Я сфотографувала кущ і його листки, пояснила, чому вважаю, що це не ІТО-гібрид (півонія ще не цвіла!), ніяких квитанцій чи довідок від психіатра з мене не вимагали і спокійно погодилися при наступному замовленні рослин повернути вартість цієї півонії. Особливих збитків вони не зазнали, але підтвердили репутацію порядної фірми, це приємно. І ще не вимагали повернення пересорту, повелися гонорово, як кажуть у нас в Галичині.

Моя гліцинія, 2015 рік

ПРОДАВЦІ НА РИНКУ АБО КОМУ ЛІЛІЙНЕ ДЕРЕВО?

 

 

         

 

    Як же я люблю по дорозі на роботу зранку заскочити на Привокзальний ринок у Львові і пройтися в тих рядах, де продають рослини! Особливо радісно це робити навесні, коли після зими душа прагне квітів, а в гаманці є кілька гривень. Скільки рідкісних рослин я там знайшла і зі скількома цікавими людьми познайомилася! Часто продавці виносять квітучі рослини і це дуже зручно - можна оцінити квітку, розміри рослини, якість посадкового матеріалу. Можна поторгуватися або домовитися про обмін. А як цікаво спостерігати за довірливими покупцями, яким видають звичайну лілію за лілійне дерево, показують на картинці гібіскус трав'янистий з величезною квіткою, а пропонують гібіскус сирійський... І народ радо купує.

   Скільки грошей я там залишила і скільки разів мене також обдурювали! Звичайний оранжевий лілейник, який мав бути як на фотографії в каталозі, рідкісна хоста, яка виявилася сама-не-знаю-чим, сортові і страшенно дорогі іриси, навіть за паркан їх тепер не посадиш. А гліцинія? Ви купували на базарі китайську гліцинію? Вишневу, рожеву, фуксинову, жовту, махрову, в крапочку і в смужечку, такі, як на величезних ламінованих фотографіях. Продають два кремезні молоді хлопці, милі і ввічливі, в них багато гліциній, вони привезли їх з Голландії, одна за 20 грн, три за 50, п'ять за 80 грн. На той час в мене вже росла гліцинія, я знала, як вона має виглядати, але ці світлини... Я теж таку хочу, скільки в мене залишилося грошей? Можу взяти тільки одну, хай буде хоч одна, яку вибрати? Саджанці всі одинакові, не підписані, але продавець безпомилково вибирає гліцинію потрібного кольору. Ось в мене в руках вона, жадана екзотична  рослина, сусіди і друзі вмруть від заздрощів, де б її посадити щоб всі бачили?

          З нірвани мене вирвав голос знайомого продавця: "Що, пані Іро, гліцинію купили? Ну-ну, як зацвіте - покажете." І тут до мене починає повертатися здоровий глузд. Прямостояче стебло, а не гнучка ліана, супротивне, а не почергове лискорозміщення, та й кора зовсім не така, як в гліцинії. Ніяка це не гліцинія, як можна було цього не побачити? Розвертаюся, підходжу до хлопців, віддаю "гліцинію", мені швиденько без будь-яких заперечень повертають гроші і тихо питають: "Покажіть, хто вам сказав що це не гліцинія." Так я вам і сказала, своїх не здаю.

    Через кілька тижнів молоденькі дівчатка "з ботанічного саду" продають лілейники, приваблюючи покупців такими ж яскравими ламінованими фотографіями. На фотографіях шикарні гофровані і махрові сорти, люди охоче беруть рослини і мало хто розуміє, що такі сорти не можуть коштувати 30 грн, а ботанічний сад не буде розсилати гінців по Україні, щоб продати рослини і заробити пару сотень гривень. Але магічна сила яскравої картинки робить свою справу. 

Аферист - це така ж ділова людина, тільки з творчим підходом. 

          Арон Вігуши    

Robina - моє "лілійне дерево"

    Час не стоїть на місці і геній аферистів сягає нових висот. Лілійне дерево вже не актуальне, можна напоротися на прозрілих минулорічних покупців, тому слід придумати щось нове. І тут на допомогу приходить Його Величність Google - хіба мало в безмежних просторах інтернету спокусливих фотографій екзотичних рослин? 

        Зима 2015-2016 р. була теплою, снігу мало, і вже в середині лютого на Привокзальному ринку бачу солідного мужчину, який активно рекламує і продає саджанці трояндового дерева. У нього така ж яскрава ламінована світлина, приблизно як на фото справа, хочете таку рослину? І навіть якщо ви вже обпеклися на лілійному дереві, не переживайте, на цій фотографії дійсно трояндове дерево, тобто штамбова форма плетистої троянди. Продавець наполягає, щоб ви зайшли в інтернет і переконалися, що така рослина справді існує. Але замість трояндового дерева нам пропонують купити рослину, яка мало схожа на троянду - кора бурувато-зеленого кольору, без колючок, але  з сочевичками, пазушні бруньки розміщені супротивно, отже і листкорозміщення також супротивне. Я довго не могла згадати яку рослину мені нагадує це "трояндове дерево", щось до болю знайоме. Бузина! Це були молоді пагони бузини. 

         Новий сезон почався,  ласкаво просимо в Країну Обдурених Покупців!

                                                                                                                         (2016, березень)

Штамбова плетиста троянда,

фото з інтернету

ДАЛІ БУДЕ...

 

В продовженні:

Приватні колекціонери або це чарівне слово "акція"

Аферисти в мережі інтернет

Шановні відвідувачі сайту!

Тут можна залишити свої коментарі. Прохання не використовувати непристойні чи образливі вислови, не вказувати назви фірм чи імена та прізвища продавців, а також не писати тексти рекламного характеру і посилання на інші сайти. Такі коментарі будуть видалятися, дякую за розуміння!

© 2014-2018 Ірина Лукава

Всі права захищені. Використання будь-яких матеріалів сайту без письмового дозволу автора заборонено і охороняється законом України «Про авторське право і суміжні права».

Proudly created with  wix.com